Літургією Передосвячених Дарів називається священнодійство, на якому не буває проскомідії та освячення Дарів, а для причастя використовуються Святі Дари, які були освячені раніше, за Літургією святителя Іоанна Златоустого чи святителя Василія Великого. Саме звідси й походить назва цього богослужіння.
Свій початок воно бере від часів апостольських. Спочатку заборона звершувати повну літургію в будні Великого посту була пов’язана з тим, що Євхаристія в Древній Церкві нерозривно була пов’язана з агапами — вечерями любові. В умовах необхідності дотримання суворого посту неможливо було влаштовувати такі вечері, але за не менш древнім звичаєм, потрібно було доволі часто причащатися, що і стало початком виникнення чину Літургії Передосвячених Дарів.
Крім того, Церква Христова розуміє піст як час покаяння та жалоби про свої гріхи, час смирення, а такий стан не можна сумістити з повною радістю світлого торжества Євхаристії.
Тому, прагнучи зберегти покаянний стан душі, але разом з тим не позбавляючи вірних можливості причащатися, Свята Церква встановила звершувати в середу та п’ятницю Великого посту Літургію Передосвячених Дарів.
