Святитель Феодор, в миру Іоанн, був сином Стефана ( рідного брата преподобного Сергія Радонезького ). Ставши вдівцем, Стефан прийняв чернецтво і разом з 12-ти літнім сином прийшов в монастир до преподобного Сергія, який передбачаючи подвижницьке життя отрока Іоанна, постриг його з ім’ям Феодор. З благословення преподобного Сергія Феодор заснував монастир, який став незабаром приваблювати багато людей.
Своїм благочестивим житієм святитель був широко відомий в Москві та за її межами. Святиель Олексій возвів його в сан ігумена, а благовірний князь Димитрій Донський обрав його своїм духовником. Декілька разів святий Феодор їздив до Константинополь у церковних справах. В 1387 році він був рукоположений на архієпископа Ростовського.
Будучи ігуменом та архімандритом Симонового монастиря і не дивлячись на зайнятість загально церковними справами, святитель Феодор невтомно керував монастирським життям і серед учеників своїх виховав багатьох великих і славних подвижників. В Симоновому монастирі прийняли постриг іноки Кирил і Ферапонт – майбутні засновники двох відомих Білозерських монастирів – Кирилового і Ферапонтового. Відомо також, що святитель займався іконо писанням і прикрасив іконами свого письма Симоновсмьку обитель і багато інших московських церков.
У Ростові архієпископ Феодор заснував Рождественський дівочий монастир. Упокоївся святитель 28 листопада 1394 року. Мощі знаходяться в ростовському Успенському соборі.
Назад
