Воістину рятівним виявом Божого Промислу стало обрАння на патріарший престол такої людини, якою був святитель Тихон (Бєлавін). У важкі часи радянської влади він став справжнім оплотом Церкви і духовним поводирем для її пастви. Варто лише згадати його мудрі рішення у справі церковних цінностей під час голоду 1922-го року, чи у протистоянні з „обновленцями". У день, який святкуємо сьогодні, майже 20 років тому на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви відбулося прославлення святителя Тихона. Ця подія співпала з днем кончини апостола Іоанна Богослова, що є дуже символічним. Бо все життя патріарха було співзвучне діянням Христового Апостола. 
