Священномученик Марк, єпископ Арефусійський, постраждав за віру в Христа при імператорі Юліані Відступнику (361-363). За вказівкою рівноапостольного імператора Костянтина Великого (пам'ять 21 травня) він зруйнував ідольське капище. Коли вступив на престол Юліан, то почав переслідувати християн і відроджувати язичництво, вороги вирішили помститися святому Марку. Старий єпископ спочатку пішов від переслідування, але, дізнавшись, що язичники в пошуках його віддають катуванням багатьох людей, він добровільно віддав себе на муки. Серед зневаги і знущань святий старець був проведений через все місто і відданий на катування. Йому рвали волосся, терзали тіло, волочили по дорозі, занурювали в болото, підвішували пов'язаного і різали ножами. Вимагаючи від святого єпископа викуп за зруйноване капище, гонителі винаходили все нові і нові муки, стискали старця в лещатах ноги, міцними лляними нитками обрізали вуха і, нарешті, намазавши тіло святого мученика медом і жиром, в спекотний полудень підвісили його в кошику на здобич бджолам . Але святий старець наче не помічав болю, і це ще більше дратувало мучителів. Жителі міста Арефусії, бачачи незламну твердість святителя, відпустили його на волю. Пізніше багато хто з них під впливом його бесід навернулися до Христа. Про страждання святого Марка оповідає святитель Григорій Богослов (пам'ять 25 січня) в Першому слові на Юліана.
