Святий праведний Лазар, брат Марфи і Марії, жив в поселенні Вифанія, неподалік від Єрусалиму. Під час Свого земного життя Господь Ісус Христос часто відвідува дім Лазаря, якого дуже любив і називав Своїм другом ( Ін. 11, 3, 11), а коли Лазар помер і вже чотири дні пролежав у гробі, Господь воскресив його з мертвих ( Ін. 11, 17-44). Багато хто з іудеїв почувши про це, приходили в Вифанію і переконавшись в дісності цього величного чуда, ставали послідовниками Христа. За це первосвященики хотіли вбити Лазаря. Праведний Лазар згадується в Святому Євангелії ще один раз: коли за шість днів до Пасхи Господь знову парийшов у Вифанію, там був і воскрешений Лавзар ( Ін. 12, 1-2, 9-11). Після воскрешення святий Лазар жив ще 30 років, був єпископом на острові Кіпр, де розповсюджував християнство, і там само мирно спочив.
Святі мощі єпископа Лазаря знайдені в Китії. Вони лежали в мармуровому ковчезі, на якому було написано: « Лазар Чотириденний, друг Христа». Візантійський імператор Лев Мудрий (886-911 рр.) звелів у 898 році перенести мощі Дазаря в Константинополь і положити в храмі праведного Лазаря.
Назад