Під час нашестя на Грузію у 740-му році арабського халіфа Мурвана-Кру, якого за жорстокість прозвали "глухим", святі князі Арагветські Давид і Костянтин заступили шлях його війську недалеко від Кутаїсі. Князі заздалегідь були приречені на загибель: військо халіфа переважало число захисників у кілька разів. Потрапивши в полон, святі відмовились прийняти мусульманство: "Христос - наше життя, а відречення від Нього - вічна смерть". Усвідомивши марність своїх зусиль, Мурван звелів втопити святих мучеників Давида і Костянтина. Їх тіла, освітлені трьома стовпами світла, винесла вода, а благочестиві християни підібрали їх. На цьому місці заснували Моцаметський монастир, що означає "обитель мучеників". 
