Блаженний Андрій був слов’янином і жив у Х столітті в Константинополі. З юних літ він полюбив храм Божий і Священні книги. Одного разу святий у соннному видінні побачив два війська. В одному були мужі в світлому одязі в іншому біси. Ангел Божий, котрий тримав у руці дивні вінці сказав святому, що вони не є окрасою земною, а небесні скарби, котрими Господь нагороджує своїх воїнів. Зрозумів святий, через видіння, що сам Господь кличе його на подвиги. З цього часу Андрій почав ходити по вулицям міста ніби розум його помутнився. Багато років терпів святий образи і знущання. Благодушно переносив він побої, голод і спрагу, холод і спеку, просячи милостиню і роздаваючи її іншим. За своє велике терпіння і смирення святий отримав від Господа дар пророцтва і прозорливості, спас багатьох від душевної погибелі і викрив багатьох нечестивців.
