Святий мученик Вікентій з дитинства був учеником мудрого пастиря, єпископа міста Августополя ( зараз Сарагосса Іспанія), блаженного Валерія. Коли настав час повноліття, побожний, освічений і красномовний Вікентій був рукоположений єпископом Валерієм вм диякони. Так як сам єпископ був гугнявим, то благословив проповідувати Слово Боже і в храмі, і серед народу своєму диякону, прекрасному оратору. За наказом Діоклетіана ( 284 – 305 рр.), в Іспанію в місто Валенсію, прибув правитель правитель Даціан з повноваженнями розшукувати і страчувати християн. Правителю донесли про мудрого єпископа і його диякона-проповідника. Скованих старця і його ученика воїни-вершники поволокли за собою з Августополя до Валенсії і побитих, змучених кинули в темницю, де не давали їм ні води, ні їжі. Першим почали допитувати єпископа. Старець говорив тихо, гугняво, здавалось, невпевнено. Тоді наперед вийшов святий Вікентій. Найпрекраснішу проповідь виголосив у своєму житті перед суддями і народом, який зібрався, сповідуючи і прославляючи Бога, в Тройці славимого, - Отця і Сина і Святого Духа. Відправивши єпископа назад в темницю, гонитель наказав мучити святого диякона. Багато знущань пройшов мученик: його, розп’ятого на хресті, били, і палили розпеченими прутами. Коли він зірвався з хреста, то сам з радістю зійшов на нього, прохаючи палачів знову пригвоздити його, щоб відчути хресні муки Спасителя. Після катувань мученика кинули до темниці, і варта вночі зі здивуванням чула, як він співав псалми, бачила в темниці незене світлосяйне світло. Наранок святого мученика віддали на спалення. Це сталося в 304 році. 
